October 20th, 2019

Судьбы диктаторов.

Наблюдая за начавшейся кампанией политичеких репрессий, понимаю, что идет установление диктатуры. Это же ощущение у меня было после начала политических репрессий при Януковиче. Тогда и родился приведеннй ниже  пост-предуждение кандидатам в диктаторы и их соратникам. Сейчас он снова, увы, актуален.



К этому списку можно сегодня добавить 12 вождей Новороссии. убитых за истекший период.
А Виктор Федорович, которому это было адресовано, сбежал. Наверное, прочитал...)
зебобіки, зеко-манда

Провладний Г+Г займається агітпропом в стилі раша телебачення

Провладний телеканал "1+1" вкотре вдається до прийомів російської пропаганди негідної для професійної вільної журналістики. Про це йдеться в заяві партії "Європейська солідарність".



Під час програми "Право на владу" ведуча Наталя Мосейчук дозволила собі відверте оббріхування п’ятого президента України, заявляючи про нібито кримінальні правопорушення у зв’язку з міфічними "панамськими офшорами" Петра Порошенка. При цьому режисура програми передбачала, що ні сам Порошенко, ні його представники, ні його адвокати, які би могли відповісти на абсурдні звинувачення авторів телевізійного дійства, не мали бути присутніми на самій програмі.

Про те, що саме такий сценарій був заздалегідь спланований свідчить те, що напередодні партія "Європейська Солідарність" отримала запрошення на програму, але, в останній момент, телеканал 1+1 скасував запрошення, пославшись на те, що в усій телестудії не знайшлося місця для представника партії, яка має третю, за кількістю депутатів, фракцію у парламенті країни.
Collapse )
стрiчка

Нинішнє керівництво довело ПАРЄ до стану, коли за організацію соромно - Кулеба

Віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба розповів, як Україна відстоює власні інтереси у Парламентській асамблеї Ради Європи за умови відсутності власної делегації.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

За словами Кулеби, нинішнє керівництво ПАРЄ довело організацію до стану, коли за ПАРЄ стає соромно.

Віцепрем'єр відмовився відповідати на питання про те, чи поїде українська делегація на наступну сесію Парламентської асамблеї Ради Європи, але наголосив, що Україна здатна захищати свої інтереси, не прогинаючись під тиском партнерів.

"Давайте збережемо інтригу. Це ж триває. Я вам скажу, що відсутність української делегації на жовтневій сесії справила сильне враження на наших опонентів", – сказав Кулеба.

За його словами, у Ризі на початку вересня відбулася зустріч, де був створений формат "Балтія плюс".

"Це група країн, три балтійські країни, плюс наразі Україна, Грузія, які виступили проти повернення російської делегації до ПАРЄ в тому вигляді, в якому це відбулося, і домовилися координувати свої кроки надалі. Це дуже перспективний формат, який може розширюватися. Він надсилає дуже чіткий сигнал усім тим, хто був переконаний, що вони можуть повернути Росію, а при цьому не буде ніяких наслідків. І от розвиток цього формату буде одним із пріоритетів України в Раді Європи", – зазначив Кулеба.
    ЖЖ Украина

    На Житомирщині вчителі святкують кінець епохи бідності

    Коли Шан.пан.Зе казав про "Чотири тисячі доларів зарплати", він мав на увазі "Чотири місяці без зарплати", просто вчителі погано розчули. Самі винні - треба вуха мити, тоді чутимете краще, і локшина не буде чіплятися.

    сльози

    НОВИЙ БЮДЖЕТ – ЗАМІСТЬ КІНЦЯ ЕПОХИ БІДНОСТІ УКРАЇНЦІВ ПОПРОСЯТЬ ПОВЕРНУТИ СУБСИДІЇ – ПЕТРО ПОРОШЕНКО

    В «Європейській солідарності» вздовж і впоперек вичитали бюджет наступного року. Розуміємо, що то був жарт про зарплати вчителям в чотири тисячі доларів. Свідомий жарт перед президентськими виборами. А якщо хтось ту хохму і прийняв за чисту монету, то його проблеми. Значить, з почуттям гумору в них щось не так.

    Але з бюджету кудись поділися навіть ті скромні починання, які стартували цього і минулого року. Не буде тринадцятої пенсії, яку весною ми започаткували для пенсіонерів з найнижчими пенсіями. Не буде доплати за третю, четверту дитину, не буде продовження програми з будівництва сільських амбулаторій і телемедицини. Не буде підвищення грошового забезпечення наших воїнів.

    Зате буде тиск на ФОПи. Днями «Слуги народу» ощасливили народ законом про верифікацію соціальних виплат. Замість обіцяного вам зниження тарифів – зменшать кількість отримувачів субсидій. А декого навіть попросять повернути вже раніше отримані гроші – є в законі і така стаття.

    Ще з римських часів популісти при владі завжди керують за правилом «хліба й видовищ». Коли недодають хліба, то годують шоу.

    Феєричними затриманнями можна зривати оплески. Але до першого антракту, коли глядачі побачать, що в театральному буфеті – порожньо.
      стрiчка

      "Не маємо права відступати". Вінницька облрада звернулася до Зеленського, Разумкова та Гончарука

      Депутати Вінницької обласної ради на своїй позачерговій сесії у п'ятницю, 17 жовтня 2019 року, більшістю голосів проголосували за звернення до вищої влади щодо неприйняття нової редакції закону про особливий статус Донбасу та реалізації "формули Штайнмаєра".

      Подробиці розповідає Еспресо.TV з посиланням на місцевий портал 20minut.ua.

      На сесії було зареєстровано 46 з 84 депутатів. На порядку денному - питання "Про звернення депутатів Вінницької обласної ради VII скликання до президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова, прем’єр-міністра України Олексія Гончарука щодо неприйняття нової редакції закону України про особливий статус Донбасу та реалізації "формули Штайнмайєра".

      Окрім депутатів у сесійній залі зареєструвалися громадські активісти та волонтери, серед яких Людмила Бобровська, Юлія Вотчер та Андрій Вербецький. З трибуни депутати закликали прийняти текст звернення без змін.

      Голова облради Анатолій Олійник поставив питання на голосування. "За" виступили усі присутні 46 депутатів.

        Интересные факты от Хельги Шарпа

        Очередные факты - ещё не Helgi`s News, но уже теплее.)

        1. Стало известно, что Украина согласилась рассмотреть формулу Штайнмайера еще в ИЮЛЕ! Об этом свидетельствует письмо руководителя Богдана, адресованное Кучме - ссылка в первом комменте.

        Из этого вытекает следующее:
        - свой первый же дипломатический шаг новая власть направила на уступки агрессору и фактически согласилась на сдачу части украинской территории;
        - этот факт тщательно скрывался от общественности, так как Зе-власть прекрасно понимала возможную реакцию социума на такие шаги;
        - бенефициаром данного шага был именно Богдан, который готовил директивы для дипломатического представителя Украины на консультации 12 июля с.г. в Париже;
        - такое отношение к стране началось не в Париже, а в Юрмале, где наша страна на весь мир была названа преЗЕдентом "порноактрисой";
        - нужно продолжать начатое давление на власть всеми возможными конституционными способами: мы уже убедились, что это работает - она (власть) хамовитая, но ссыкливая. Отдельно требовать отставки Богдана, он наряду с ИВК, наиболее антиукраинский центр влияния на Банковой. Зелёный принтер не в счёт - он просто зелёный принтер.

        2. Газотранспортный оператор Польши, компания Gaz-System, начала анализ проекта по увеличению объемов поставок газа в Украину до 6,6 млрд кубометров с нынешних 2 млрд. Другими словами, мы полностью готовы к тому, чтобы никогда больше в этой жизни не поставлять напрямую газ из-за поребрика. Но, по моим данным, опять-таки келейно обсуждается возможность простить "Газпрому" 10 млрд. выигранных по судах долл ради заключения с ним очередного "выгодного" контракта.
        Выгодных контрактов с Эрэфией не может быть априори (транзит по европейским правилам - исключение) - поэтому при прояснении деталей таких консультаций, буду информировать.

        3. Сосед, который весь подъезд три месяца обклеивал листовками "Сделаем их вместе...", уезжает в Ханты-Мансийск - нашёл там нефтегазовую работу. Говорю ему с серьёзным лицом, что сегодня ВР приняла постановление, согласно которому, 5 лет не будут выпускать из страны тех, кто голосовал за Зеленского - на погранпункты все данные таких людей из ЦВК уже переданы. А-аа..., видели бы вы его глаза в это время - я их запомню надолго!)

        Ладно, жизнь продолжается. Мы все с характером. Но характер — это оружие. Главное, не стреляйте по своим! Поборемо.

        01 деревце

        Про контрабанду і Україну або чому Ізраїль все ж таки переміг?

        https://blogs.pravda.com.ua/authors/ukolov/5dab02bf34be6/

        Віктор Уколов
        Політолог, колишній журналіст, екс-народний депутат ВР 6 скликання, співпрацював з Адміністрацією президента Порошенка


        Не знаю за чиїм замовленням чи розрахунком у 2019 році історію з поставками МАЗІв в 2014-15рр для української армії намагаються зробити головною політичною подією України. Ніхто вже й не пам'ятає, як у перші роки війни дефіцит нашої армії у важких тягачах оцінювався приблизно у 1000 штук.

        Однак у цьому блозі я розкажу про Ізраїль, де в абсолютно нерівних умовах волелюбний єврейський народ відстояв свою незалежність і право на суверенітет у боротьбі з переважаючим ворогом.

        Досвід, який нам варто знати і вивчати.

        У 1947-1949 роках, коли за підтримки СРСР ООН схвалила резолюцію про створення в Палестині єврейської національної держави Ізраїль, сусідні арабські країни почали озброюватися і готуватися до війни.

        За логікою тодішньої геополітичної боротьби Велика Британія продавала зброю всім ворогам євреїв: єгиптянам, сирійцям, ліванцям та іракцям А от єврейська самооборона навпаки наразилася на ембарго США, що забороняли постачання будь-яких видів озброєнь – Штати тоді були проти появи у Палестині, як вони тоді гадали, союзника СРСР.

        Тому у євреїв не було іншого шляху, ніж контрабанда. Правдами і неправдами в обхід ембарго та заборон через посередників зброя та набої завозилися з Європи, якою вона була завалена після Другої світової війни, і навіть із Британії – держави, що відкрито підтримувала ворогів.

        Ви вже вловлюєте аналогію? Адже в Україні скандал, який активно роздували після програми Бігуса, стосувався деталей літаків, які завозились в Україну з Росії попри заборони ФСБ через треті руки. До слова за 8 місяців розслідування НАБУ так і не змогло за тими матеріалами висунути підозри.

        Ситуація на початок арабо-ізраїльської війни була ще більш катастрофічна, ніж в Україні у 2014 році. У війну за незалежність ізраїльська армія вступила маючи 45 тисяч мобілізованих, котрим роздали 22 тисячі гвинтівок. На початку Ізраїль володів лише 4-ма зламаними танками, які були на ходу, але не дуже могли воювати. Пишуть були ще дві гармати 1906-го року випуску...

        З Європи у Палестину зброя йшла морем. Ізраїльтяни навіть примудрилися контрабандою доставити з Британії чотири винищувачі "Бофайтер". Щоб така схема спрацювала, їх везли для новозеландської кінокомпанії, яка "знімала фільм про британських пілотів у війні на Тихому океані". Зброя євреям надходила в тому числі із захоплених складів Вермахту, де чехи зібрали для Ізраїлю 25 винищувачів "Мессершміт".

        Лише 60-х і 70-х роказ в Ізраїлі було налагоджене виробництво власних винищувачів і танків. Сьогодні ізраїльска оборонка є однією з найбільш технологічно розвинених в світі, співпрацює з США, а щорічний експорт продукції ВПК з цієї маленької країни становить понад $6 млрд.

        То чому ж виграли євреї у тій начебто безнадійній війні проти найсильніших держав світу? Може тому, що в них не було внутрішньої політичної боротьби? Чи через те, що для виживання народу вирішили не дотримуватись чужих заборон?

        Я думаю тому-що вони були розумними і після Голокосту дуже хотіли жити вільно у власній державі. Українці, а чого ж насправді хочемо ми?

        This entry was originally posted at https://argument-q.dreamwidth.org/115519.html. Please comment there using OpenID.
        ЖЖ Украина

        І правільна, шта єтіх алігархав прагнали! (c)

        Занесло мене через коментарі та ссилки до периферійної групи "Підслуханої Прилуки". Тема - "закриття тютюнової фабрики".
        Люди, для яких ця тема має бути не "бла-бла-бла - потриндіти у фейсбук", а болюче-шкурною, бо надходження податків від фабрики = місцевий бюджет.
        Так от ці люди не розуміють настільки простих та очевидних речей, що стає страшно. Нема фабрики - нема податків - нема бюджету - нема нічого. Ні ямкового ремонту на дорозі, ні нової каналізаційної кришки навзамін вкраденої, ні ремонтів садків-шкіл-лікарень, ні навіть пиятики та концертів на день міста. Зато "дєті куріть мєньше будут". Угу-угу , як показує досвід, сім'ї, де є курець, будуть менше їсти, гірше вдягатися та менше лікуватися, але курити ця людина не кине.

        Купа людей опиняється на вулиці. Реакції від "ані там всє пєнсианєри" до "міня нє касаєтса". І ніякого розуміння того, що тисяча пар вільних робочих рук на ринку праці = велика пропозиція = зменшення середньої заробітної плати по регіону = виїзд людей на заробітки = зменшення надходжень у Пенсійний фонд.

        Яка реакція у місцевих мешканців? Та така як уже сказано вище.
        - дітки не будуть курити, ура !
        - подумаємо про екологію , ура-ура!
        - я там не працюю , мене не зачепить!
        - прийдуть нові інвестори!
        - чому нашу милу мі-мі-мі групу засмічують політикою? Наша група завжди була аполітичною, адміни продалися!!!
        - Зеленський робить усе правильно, йому заважають!
        - нє вєрю, ви всьо врьоті.

        Малочисленних толкових коментаторів тут же задзьобують: "парахаботи, ви врьоті, а вот ваші свінарчукі" і так далі строго по репертуару 1+1 та синочка мами ріми.

        Хоч хтось зрозумів, що вибрав (80% голосували за зелю по регіону)? Хер там. Хоч хтось почав розуміти, що голосні обіцянки = намахалово? Нє, чекають покращення.

        Так от, вони такі самі смішні в своєму очікуванні вовиних ніштяків, як я до сьогодні в своєму очікуванні їхнього порозумнішання.

        Ніхто з нас очікуваного не отримає, ні грошей, ні розумного населення. Зате усі разом отримаємо пиzdець в країні, зневагу у світі і член на роялі замість майбутнього.

        Ірина Ніка

        02 свято

        16 АРГУМЕНТІВ ПРОТИ БЕЗДУМНОГО ВІДВЕДЕННЯ ВІЙСЬК

        https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/5da9bb3031dce/

        Ігор Луценко
        Народний депутат України 8-скликання

        (текст аргументів можна роздрукувати звідси – https://bit.ly/32sW53F)


        Мусимо констатувати, що з тих пір, як помічник Путіна Сурков озвучив в якості необхідної умови для зустрічі "нормандської четвірки" – політичних лідерів Німеччини, Франції, Росії і України – відведення наших військ в районах Петрівського в Донецькій області та Золотого в Луганській області, нова українська влада почала "гнати коней" в питаннях відведення і демонструвати якщо не байдужість до доль мешканців майбутньої розширеної "сірої зони", то вкрай небезпечну некомпетентність.

        Цей текст підготували ветерани поточної російсько-української війни, правозахисники та благодійники для того, щоб спробувати пояснити прихильникам квапливого відведення його основні військові, безпекові та гуманітарні небезпеки.

        1. СЕМИ ДНІВ "ТИШІ" НЕДОСТАТНЬО. Попри те, що новий Командуючий ООС називав обстріли з боку супротивника "поодинокими випадками порушення режиму тиші", вогонь по українським військовим позиціям та населеним пунктам ведеться систематично вздовж всієї лінії зіткнення. Навіть за період часу з початку відведення наших військ від Станиці Луганської маємо десятки вбитих та десятки поранених українських військових. В нещодавній заяві під час прес-брифінгу в Ризі новообраний Президент України Володимир Зеленський публічно дав зрозуміти, що виступає за швидкий початок відведення українських військ в районах Золотого та Петрівського, чого вимагає від України Кремль, попри навіть нещодавню загибель українських воїнів на інших ділянках фронту. Під час цього ж прес-брифінгу Зеленський продемонстрував свою неінформованість щодо того, що в районі Золотого "режим тиші" насправді не дотримується. Це вочевидь є проявом крайньої слабкості в перемовинах, і спонукатиме Кремль продовжувати залякувати нову українську владу включно з подальшою ескалацією на фронті. На нашу думку, команда нового Президента України має консолідувати західні уряди-партнери, щоб поставити умову для продовження будь-яких подальших перемовин Росії з Україною – Кремль та проросійські бойовики мусять спершу протримати вздовж всієї лінії зіткнення "режим тиші" без жодного пострілу впродовж значно тривалішого часу (наприклад, півроку).

        2. ВІДВЕДЕННЯ НЕ ГАРАНТУЄ ПРИПИНЕННЯ ОБСТРІЛІВ. Нова українська влада стверджує, буцім проросійські та російські військові втратять сенс обстрілювати в т.ч. населені пункти після того, як будуть відведені українські війська. Проте в різної зброї – різна далекобійність. Тому, навіть якщо продовжувати розширювати "сіру зону" в Донецькій і Луганській областях, супротивник зможе обстрілювати наші позиції та наступні за розширеною "сірою зоною" населені пункти зброєю все більшого й більшого калібру – мінометами, "Градами" і т.д.

        3. СУПРОТИВНИК МОЖЕ АТАКУВАТИ ОДРАЗУ ПІСЛЯ ВІДВЕДЕННЯ. Нова українська влада стверджує, буцім в процесі відведення наші війська не знижуватимуть рівня боєвої готовності. Проте через нестримне бажання нашої влади провести "нормандську зустріч" з Путіним якомога швидше, саме відведення планується похапцем. Тому нові позиції, на яких мали б закріпитися наші війська, ще не облаштовані відповідним військовим чином. Супротивник тим часом не відводить від лінії зіткнення важке озброєння та техніки.

        4. ЖОДНИХ ГАРАНТІЙ, ЩО ВІДІБ'ЄМО НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ В РАЗІ АТАКИ. Нова українська влада стверджує, буцім після відведення наші війська в разі загострення ситуації та провокацій здатні швидко і вчасно повернутися на попередні позиції. Та з огляду на підступність і агресивність ворога, а також накопичення важкого озброєння та іншої військової техніки вздовж лінії зіткнення, проросійські та російські військові сили все ж можуть захопити ділянки розширеної "сірої зони" з українськими населеними пунктами, та закріпитися в них. Особливості ж біографій нових Міністра оборони України та Командуючого Операції об'єднаних сил не свідчать про те, буцім вони зможуть вчасно віддати потрібні накази, щоб цьому запобігти, або щоб відбити назад захоплені супротивником території.

        5. ЖОДНИХ ГАРАНТІЙ ВИЖИВАННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ НАСТУПІВ. Нова українська влада стверджує, буцім забезпечення безпеки місцевого населення – це "головний принцип" процесу відведення українських військ. Проте загальновідомо, що під час військових атак на населені пункти можуть загинути їх мешканці. Це може трапитися як під час російських наступів, так і під час українських контрнаступів.

        6. БІЛЬШЕ КІЛОМЕТРА. Нова українська влада стверджує, що її мета – поетапно відвести українські війська вздовж усіх 450 кілометрів лінії розмежування. І буцім зараз відведення відбудеться лише на кілометр з нашого боку фронту. Але насправді наші війська не стоять вздовж фронту суцільною лінією. Тому якщо від якогось населеного пункту угрупування наших військ і буде відведено чітко на кілометр, то відстань до інших населених пунктів, що поряд, сягатиме вже декількох кілометрів. До того ж, на окремих ділянках фронту цей кілометр припадає на низину, де наші війська опинились би під загрозою ударів супротивника. Тож на таких ділянках реальне відведення військ насправді відбудеться на додаткові кілометри далі. Усі ж населені пункти між позиціями наших і ворожих військ в такий спосіб опиняться в розширеній "сірій зоні". Після відведення в районі Золотого, зокрема, в "сірій зоні" опиняться 124 будинки села Катеринівка, де мешкає близько 200 людей. Є й інформація, що в "сірій зоні" також опиниться Золоте-4, в якому мешкає 529 людей, 73 з яких – діти.

        7. ВЛАДА ПЛАНУЄ ДИСКРИМІНУВАТИ МЕШКАНЦІВ-СУПРОТИВИКІВ ВІДВЕДЕННЯ. Заради зустрічі в "нормандському форматі" представники нової влади почали відверто дезінформувати українське суспільство, буцім геть усе або більшість місцевого населення підтримує відведення українських військ, а також вигадувати цифри псевдоопитувань на підтвердження цих тез. Насправді ж погляди у людей різні. Зокрема, в Золотому-4 дійсно був мітинг на підтримку розведення сил воюючих сторін, але на нього вийшла менша частина мешканців населеного пункту. До того ж, точно відомо про мітинги в т.ч. стихійні в ті ж дні в Золотому-4 з позицією проти відведення українських військ, учасники яких підписали письмову заяву на цю тему. Також нещодавно відбувся мітинг місцевих мешканців проти відведення в Станиці Луганській. Частина ж мешканців через острах не висловлюється публічно на тему розведення. З огляду на намагання представників нової української влади сформувати в більшості мешканців прифронтових населених пунктів публічну позицію на підтримку розведення, або хоча б видимість такої точки зору, виникає обґрунтоване припущення, що супротивників відведення планують дискримінувати. Що може призвести до фактичної втрати гарантій безпеки з боку української держави для таких мешканців розширеної "сірої зони".

        8. ВІДВЕДЕННЯ НЕ ГАРАНТУЄ ВИЖИВАННЯ ПРОУКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ. Проукраїнські мешканці населених пунктів розширеної "сірої зони", мешканці-родичі українських військових, а також мешканці просто нелояльні до російської влади та влади проросійських окупаційних адміністрацій можуть бути вбиті, захоплені в заручники, ув'язнені чи віддані в сексуальне рабство внаслідок набігів російських та проросійських диверсійних груп, а також під час та після захоплення цих населених пунктів російськими та проросійськими військовими силами. Просто тому, що це вже часто відбувалося а територіях, підконтрольних угрупуванням так званих "ДНР" і "ЛНР".
        Здійсненню цих злочинів можуть з мотивів помсти сприяти проросійські мешканці цих же населених пунктів. Через ці загрози вже зараз проукраїнські мешканці можливої розширеної "сірої зони" приховують свою точку зору, справжні імена та свої обличчя від українських журналістів. Ці люди переважно не мають власних коштів для того, щоб приватизувати або орендувати квартиру в безпечнішому місці, перевезти туди майно та сплачувати комунальні послуги. Тому на нашу думку, перед будь-яким можливим відведенням українських військ необхідно розробити та впровадити державну програму по переселенню людей, які не хочуть жити в розширеній "сірій зоні". Така програма має фінансуватися за рахунок місцевого і державного бюджетів з залученням благодійних коштів в т.ч. іноземних.

        9. ПОЛІЦІЯ НЕ ВРЯТУЄ. Нова українська влада обіцяє, буцім безпеку мешканців розширеної "сірої зони" забезпечуватимуть посилені підрозділи поліції. Проте згідно з нашою інформацією від самих поліцейських, в підзаконних актах, які будуть регулювати діяльність поліції в розширеній "сірій зоні", ця територія буде вважатися демілітаризованою, а працівники поліції будуть озброєні максимум гумовими кийками, газовими балончиками та наручниками. Це сприятиме одному з головних безпекових ризиків, оскільки проросійські бойовики періодично викрадають, катують й вбивають простих прифронтових мешканців, причому викрадають в т.ч. з територій, які вважаються підконтрольними українським силам. Чергування поліції в населених пунктах "сірої зони" буде відбуватися лише з 7 до 12 та з 13 до 23 години.
        У разі надходження інформації про злочини, наприклад, вночі на місце має виїхати патруль поліції без вогнепальної зброї (приїзд триватиме приблизно 20 хв. у випадку Золотого-4). Якщо ситуація загостриться, то патруль має викликати слідчо-оперативну групу (це ще 40 хв. у випадку Золотого-4), яка теж мусить бути без вогнепальної зброї. Посилення патрулів може бути групами швидкого реагування поліції – це, зазвичай, максимум додаткових п'ять поліцейських на одному авто, які теж мають бути без вогнепальної зброї.
        Слід додати, що зараз поліція взагалі не з'являється на демілітаризованих вулицях Станиці Луганської.
        А досвід мешканців "сірої зони" сьогоднішніх її розмірів показав в попередні роки, що в такі населені пункти дуже рідко приїздять дільничі, патрульні та слідчі в т.ч. на виклик та прохання про допомогу від місцевих. Зокрема, відомі випадки, коли слідчо-оперативні групи приїздили виключно не далі КПВВ, куди їм українські військові передавали тіла померлих. Звідси виникає обґрунтоване припущення, що подібна практика продовжиться на усіх ділянках розширеної "сірої зони". Слід прокоментувати також нещодавнє повідомлення Відділу комунікації поліції Донецької області про буцім-то близько 800 поліцейських, які буцім-то підготовлені для роботи на окупованих територіях. За нашою інформацією, єдиною підготовкою чи не більшості з них було періодичне заповнення анкети раз на три місяці з питанням про те, чи готові вони займатися цією роботою. Не відповідає дійсності також інформація Відділу комунікації поліції області про готовність матеріально-технічних ресурсів для "безперебійної діяльності" в цій сфері. Додамо, що поліцію в цілому не тренують для зіткнення з диверсійними проросійськими та російськими групами, або для повноцінних військових боїв у випадку наступу супротивника. Виникає також логічне питання, чи не висуне Кремль у відповідь на плани присутності української поліції вимогу про патрулювання в розширеній "сірій зоні" бійців проросійської так званої "народної міліції". Це аж ніяк не сприяло б безпеці проукраїнських мешканців цих територій.

        10. БЕЗЗБРОЙНІ ВІЙСЬКОВІ НЕ ВРЯТУЮТЬ. За інформацією закритої зустрічі Володимира Зеленського з частиною учасників сьогоднішніх вуличних протестів проти політики нової української влади щодо Донбасу, в розширеній "сірій зоні" планується присутність не лише поліції, але й військовослужбовців Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК). Раніше в склад цього органу входили також військовослужбовці офіційних збройних сил Росії, що одразу народжує питання про те, чи повернуться вони в скад цієї групи після відведення українських військ. Також існує інформація про прагнення представників проросійських сепаратистів потрапити в склад СЦКК. Та найважливіше в цій темі те, що з української сторони цей орган буде представлений лише невеликою кількістю офіцерів, які будуть без зброї, оскільки розширена "сіра зона" буде демілітаризованою.

        11. ОБСЄ НЕ ВРЯТУЄ. Останнім часом в нової української влади стало популярним видавати Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні за гарант безпекових питань. Тож опонуємо цій тезі ще до того, як вона виникла в дискусії про безпеку в розширеній "сірій зоні". Слід наголосити, що СММ ОБСЄ є принципово неозброєною структурою. А внутрішні безпекові протоколи місії передбачають евакуацію її співробітників при будь-якому загостренні ситуації. До того ж, в Станиці Луганській, в районі якої нещодавно відвели наші війська, спостерігачі СММ ОБСЄ знаходяться не регулярно. З регулярного там – лише камери відеоспостереження, які вони встановили.

        12. "БЛАКИТНІ ШОЛОМИ" – НЕ АБСОЛЮТНА ГАРАНТІЯ БЕЗПЕКИ. Розгортання міжнародної операції ООН з підтримання миру та безпеки в розширеній "сірій зоні" було б бажаним з огляду на розрахунок, що проросійські й російські бойовики не ризикнуть стріляти в військових західних країн. І, звісно, якщо Рада Безпеки ООН колись ухвалить таке рішення, то бажано, щоб в міжнародній операції не брали участь Росія та її політичні сателіти. Проте слід пам'ятати і те, що присутність "блакитних шоломів" не завжди могли врятувати місцеве населення від ескалації насилля в інших країнах.

        13. СТАНИЦЯ – НЕ ПОКАЗНИК. Нова українська влада називає селище міського типу Станиця Луганська "яскравим прикладом того, що система розведення працює" з червня 2019 року. Проте, по-перше, пройшло ще недостатньо часу, щоб стверджувати щось про стабільні позитивні результати для тамтешніх мешканців. Безпекові ж "перемоги" взагалі не пов'язані з відведенням українських військ: вже більше року – тобто задовго до відведення – тут не фіксувалися обстріли, від яких страждали б житлові райони, не було жертв серед мирного населення, тривалий час до відведення не було й жертв серед українських військових. По-друге, попри обіцянку нової української влади про відведення військ з двох сторін, проросійські сили свої війська насправді не відвели, а влаштували близ лінії розмежування дві нові вогневі точки на панівній висоті, що забезпечує проросійським бойовикам ефективний вогневий контроль не лише всієї Станиці Луганської, але й частини сіл Макарове і Нова Кондрашівка. Спостерігаються і інші приклади саботування проросійськими силами процесу розведення сил у Станиці. Ну і по-третє, ситуацію з безпекою мешканців населеного пункту аж ніяк не можна назвати задовільною. Ще до відведення українських військ проросійські бойовики періодично викрадали, катували й вбивали простих мешканців Станиці, причому іноді викрадали на територіях, які вважаються підконтрольними українським силам. Сьогодні ж на місці розведення сил в Станиці навіть не ведеться патрулювання поліцією, туди також не заходять працівники СБУ. Шляхи для проросійських та російських диверсійних груп відкриті як нижче по течії Донця, так і на східних підходах до населеного пункту. Якщо ворог чекає нагоди для нападу, то вже зараз має для неї всі можливості.

        14. ВЛАДІ СПЕРШУ ВАРТО ДОВЕСТИ СПРОМОЖНІСТЬ ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМИ МЕШКАНЦІВ НАЯВНОЇ "СІРОЇ ЗОНИ". Нова українська влада обіцяє провести роботи з відновлення місцевої інфраструктури розширеної "сірої зони". Проте на нашу думку, кращим доказом добрих намірів були б роботи з відновлення інфраструктури "сірої зони" в її сьогоднішніх розмірах. Досвід попередніх років показує, що мешканці тамтешніх малих населених пунктів близ лінії зіткнення давно є заручниками гуманітарної ситуації та рівня безпеки, які оцінюються як вкрай кепські міжнародними моніторинговими місіями, українськими благодійними та правозахисними організаціями. Більшість таких сіл або не мають пасажирського сполучення з районними і обласними центрами, або таке сполучення є нерегулярним (автобус один-два рази на тиждень). Сюди рідко приїздять працівники ДСНС, дільничі, поліцейські патрулі та слідчі, а також бригади швидкої медичної допомоги. Люди гинуть від мін, обстрілів, відсутності вчасної допомоги.
        Населені пункти "сірої зони" бувають довго позбавлені газу, електро- і водопостачання. Зокрема, в 2018 році мешканці хутору Вільний (околиця Золотого-4) не мали електропостачання впродовж трьох місяців, в тому ж році були близько шести місяців без електропостачання були мешканці сіл Лопаскине та Лобачеве Луганської області, а мешканці селища Опитне Донецької області досі живуть без газо-, електро- і водопостачання з кінця 2014 року. В зимовий період домашніх тварин мешканців "сірої зони" з'їдають тварини-хижаки. Влітку ж тут часто трапляються лісові пожежі, які іноді перекидаються на будинки мешканців. Пожежі доводиться тушити самостійно, оскільки працівники ДСНС неохоче їдуть в "сіру зону". В таких населених пунктах немає магазинів. Мешканці відчувають гостру потребу в вугіллі, дровах, паливних брикетах. Обмежений доступ в "сіру зону" суттєво обмежує можливості місцевих отримувати соціальні виплати, адмінпослуги, ускладнює доставку продовольства, товарів першої необхідності, медикаментів.
        Затоплення ж вугільної шахти в Золотому-3 в перспективі призведе до затоплення територій близьких сіл, вибухам накопиченого в підвалах будинків метану, забруднення води в усьому регіоні. Переважна більшість мешканців "сірої зони" в наявних її розмірах не мають достатньо коштів для того, щоб переселитися в безпечніше місце і закріпитися для життя там.

        15. СЛІД ПЕРЕСТАТИ РОБИТИ ПРИФРОНТОВИХ МЕШКАНЦІВ ЗАРУЧНИКАМИ ПОЛІТИЧНИХ ІГОР. Останнім часом з боку представників нової української влади стало трендом маніпулятивно прив'язувати питання поліпшення гуманітарної ситуації в прифронтових населених пунктах до питання відведення українських військ. Буцім необхідною умовою поліпшення становища тамтешніх мешканців є саме відведення. Проте така позиція не відповідає дійсності. Покращувати гуманітарну ситуацію можна було як раніше, так і потрібно прямо зараз. Штучна ж прив'язка цих завдань української держави до питання відведення військ робить мешканців прифронтових населених пунктів заручниками як внутрішньоукраїнських, так і міжнародних політичних ігор.

        16. СЛІД ПЕРЕСТАТИ РОЗГЛЯДАТИ ПИТАННЯ ВІДВЕДЕННЯ ВІЙСЬК ЯК УМОВУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ "НОРМАНДСЬКОЇ ЗУСТРІЧІ". Цей аргумент випливає з усіх вищеперерахованих. Доцільність або недоцільність відведення українських військ від сьогоднішніх позицій сьогодні має вирішуватись на національному рівні, в широкій відкритій дискусії з представниками різних соціальних груп українців. Керівництво Росії та його ситуативні партнери з урядів західних держав не мають диктувати українській владі чи проводити відведення, та в які строки його проводити. Якщо ж на національному рівні в Україні таки буде вирішено відводити наші війська на певну відстань, то його слід проводити якісно, зі справжніми, а не декларативними гарантіями безпеки для мешканців відповідних населених пунктів. Відмова від якісного підходу буде відмовою від життів, здоров'я і свободи українських громадян.

        Аргументи підготовлені під загальною редакцією аналітиків громадсько-політичного руху "Межа" (https://www.facebook.com/mezhamovement)

        This entry was originally posted at https://argument-q.dreamwidth.org/115952.html. Please comment there using OpenID.

        Насильственная депортация украинцев, октябрь 1947-го.

        18 ч.

        Исторические фото.
        Насильственная депортация украинцев, октябрь 1947-го.
        * * *
        С 19 по 21 октября 1947 года МГБ СССР осуществило операцию «Запад» - насильственную депортацию как минимум 77 тысяч украинцев из Западной Украины в Сибирь, Казахстан и северные районы России.
        Акция насильственного перемещения украинцев разрабатывалась сотрудниками МГБ по всем канонам войсковой операции. На период проведения депортации была разработана специальная таблица радиосигналов (например, комбинация цифр «470» — означала «выселение закончил»; «617» — «веду бой с укробандой в координатах таких-то» etc).
        На военных топографических картах отобразили места специальных сборных пунктов, заправочных, путь следования транспорта. Заблаговременно были изготовлены бланки «Эшелонный список выселяемых семей», «Протокол обыска», «Акт описи имущества». Несколько сотен людей, включая детей, до места назначения не доехали - были расстреляны "за попытку к бегству" или "сопротивление представителям власти".
        Самое печальное, что в современных комментах к этому событию превалирует примерно такая оценка со стороны мышебратьев: "В свете последних лет, цифра в 770 тысяч выглядела бы куда адекватнее. Мы ругаем Сталина не за то, что он Сталин, а за то, что он был мало Сталин."

        Твари.

        Off!На изображении может находиться: 2 человека