July 8th, 2019

ЗЕлупа

Огидне лицемірство Сявки

Вакарчук обурився з приводу проведення телемосту з Кісєльовим, написав заяву до РНБО.
Ну прямо справжній бізон.

І я би порадів з цієї новини і навіть подякував би Вакарчуку, якби не його огидне лицемірство з цього питання.

Бо це той самий Вакарчук, який минулі роки розказував, що русскіє - це його братья:

Бо це той самий Вакарчук, який висловлював співчуття русскому нароту, якщо там щось траплялося і який забував висловити співчуття УКРАЇНСЬКИМ дітям-сиротам, яких цей народ залишив без батьків:


Бо це той самий Вакарчук, який після підриву автомобіля нашого контррозвідника писав, що нас вбиває недовіра
Бо це той самий Вакарчук, який веде персональні телемости з багатьма представниками народу-агресора, незважаючи на те, що деякі з них відкрито демонструють ненавить до України
Бо це той самий Вакарчук, для якого головний ворог абстрактна корупція, а не російське військо, яке вбиває українців щодня, не російська пропаганда, яка вбиває мізки українців щодня
Бо це той самий Вакарчук, який повторює дурню російської пропаганди про те, що треба сратися всередині, боротися з абсрактною корупцією і як тільки ми її поборемо, так і війна закінчиться, так і території повернуться.
Але ні Калініград - Німеччині, ні Карелію - Фінляндії, Росія не віддала, хоч там і краще живуть, і корупція на зовсім іншому рівні.

Бо це той самий Вакарчук, який всі ці роки і є тим джерелом реваншу, бо він будує персональні телемости з агресором, намагаючись переконати своїх прихильників, що ворожий народ - це наші друзі і не всі там погані.

А потім ці "друзі", а не путін, вбивають наших людей, розпорюють їм животи, відрубують руки, розстрілюють і гвалтують на підвалах в Донецьку і Луганську.
Їх намагався і намагається виправдовувати Вакарчук, звалюючи вину на особисто на путіна.
Тому зараз його передвиборні маніпуляції в мене особисто викликають лише злість і огиду.
М.Лемберг
геть кацапів

ПА ОБСЕ в резолюции обвинила Россию в оккупации части Грузии

Комитет по политическим вопросам и безопасности Парламентской ассамблеи ОБСЕ поддержал резолюцию по оккупации Россией части Грузии. Об этом сообщает Громадське.

ПА ОБСЕ в резолюции обвинила Россию в оккупации части Грузии

“Комитет принял резолюцию, в которой призывают Россию отменить свое решение о признании независимости Абхазии и Южной Осетии. Также в резолюции обвиняют Россию в аннексии части Грузии”, - говорится в сообщении.

Как отмечается, автором текста резолюции является депутат парламента Грузии Софо Кацарава.
Collapse )
геть кацапів

В ОБСЕ приняли резолюцию против Nord Stream 2 и "Турецкого потока"

Комитет Парламентской ассамблеи ОБСЕ принял резолюцию, где назвал газопроводы "Северный поток-2" и "Турецкий поток" потенциальными рычагами политического и экономического давления на страны, зависящие от поставок газа.

В ОБСЕ приняли резолюцию против Nord Stream 2 и

Об этом говорилось на заседании комитета, которое транслировалось в прямом эфире на странице Парламентской ассамблеи ОБСЕ на YouTube.

«Комитет по политическим вопросам и безопасности Парламентской ассамблеи ОБСЕ принял в воскресенье резолюцию «Энергетическая безопасность в регионе ОБСЕ», чьим автором является парламентарий из Литвы Рута Милюте. Поправку, которая выражает особое беспокойство в связи с воплощением проектов «Северный поток-2» и «Турецкий поток», внесла группа парламентариев из США, Литвы и Канады. Эта резолюция призывает правительства стран-членов ОБСЕ отказаться от использования энергоресурсов как инструмента покорения и давления на страны, зависящие от их импорта либо транзита», - говорится в сообщении.
Крим, деокупація, блокада

У Зеленского заявили о необходимости дать воду оккупированному Крыму и снять блокаду

Поможем агрессору и оккупантам разом!!!!



Советник Владимира Зеленского Даниил Гетманцев заявил, что отключая воду на Крыме, Украина вредит своим гражданам. Подобные методы, по его мнению, деструктивны, и после парламентских выборов «Слуга народа» будет инициировать возобновление подачи воды полуострову.

Об этом Даниил Гетманцев рассказал в прямом эфире телеканала ATR. «Отключая водоснабжение оккупированным территориям, мы вредим людям, которые являются нашими гражданами… Это не тот метод, который нужно использовать для возобновления контроля за нашими территориями», — заявил советник президента по экономическим вопросам.

Для тех, кто не в курсе — россияне вовсю ремонтируют канал, который за пять лет уже мхом зарос. Чистят и ждут воду. Т.е. очевидно, что договоренность уже есть, поэтому идет подготовка населения Украины к капитуляции.
Collapse )

Парламентська асамблея ОБСЄ 94 голосами за, 7 проти, ухвалила Люксембурзьку декларацію

Тільки що Парламентська асамблея ОБСЄ 94 голосами за, 7 проти, ухвалила Люксембурзьку декларацію. Частиної декларації стала наша резолюція із засудженням анексії Криму та мілітаризації акваторій окупованих Севастополя, Криму, Чорного та Азовського морів.
Окрім того, частиною декларації стала литовська резолюція щодо загрози Північного Потоку - 2.
Окрім того, 24 пункт доповіді політичного комітету ПА ОБСЄ (доповідь також стала частиною декларації) зазначив, що саме Росія не виконує Мінські домовленості і закликав її до виконання Мінську.
Із цим 24 пунктом пов’язана дивна поведінка одної із членкинь Швейцарської делегації, яка давно була помічена в симпатіях до Росії. Вона намагалася з голосу зняти цей пункт. Але ми його відстояли під час голосування 79 голосами проти 29.
Росіяни як завжди спробували зірвати засідання. Цього року розповідаючи про відсутність кворуму. Пікантність ситуації полягала в тому, що із 9 членів делегації Росії на засіданні був присутній тільки один. Тобто, самі вони зривали кворум Асамблеї, при цьому протестуючи проти зриву кворуму. Ця провокативна поведінка російської делегації зустріла осуд серед майже всіх інших делегацій.
Зараз від себе особисто. Я не знаю, чи пройду у наступну Раду. Але всім тим депутатам хто пройде і ввійде в нову делегацію до ПА ОБСЄ хочу сказати: ми лишаємо вам у спадок повністю об’єднану навколо української позиції асамблею. Асамблею ОБСЄ, тобто організації, яка відповідає за моніторинг бойових дій та робить висновки відносно ситуації на окупованих територіях. І впливає на позиції МЗС європейських країн щодо Донбасу та Криму.
За п`ять років ми пропахали ці поля вздовж, поперек і ще раз вздовж. Ми домовлялися, доводили, інколи погрожували. Заводили друзів, били ворогів та укріпляли міжнародну коаліцію всіма доступними та недоступними способам. За п`ять років росіяни ні разу не отримали посаду у президіумі. І робота нашої делегації призвела до того, що останні два роки росіяни залишилися в майже повній ізоляції. Останні два роки вони зі скандалом покидали засідання Асамблеї. Кожен раз. Як і зараз.
Наша діяльність була не про політику і не про партії. Тільки про Україну. І в цьому ми були завжди єдині.
Тому, хлопці та дівчата, які прийдуть після, прошу вас тільки одного: не про@біть! Будь-ласка, не про@біть.

Об информационной войне внутри Украины

Об информационной войне внутри Украины

А я еще отметила для себя (недели две назад), что на одном из телеканалов холдинга Медведчука - а именно на NewsOnе - произошла странная трансформация. Такое впечатление, что это студия одного из федеральных телеканалов РФ с их "лучшими практиками". Когда главная задача любой "дискуссии" - это разжигание ненависти, агрессии и нетерпимость к другой точке зрения.

Так вот теперь мы узнаем о совместном проекте канала "Россия-24" и NewsOne. Что означает, что, проиграв информационную войну вовне, Россия решила перенести ее внутрь Украины.

Как человек, который на своем личном опыте изучил роспропаганду, могу отметить, что цели там - все те же: 1). навязать мантру, что в Украине якобы "внутренний гражданский конфликт"; 2). уйти от ответственности за преступления (размыть ее вместе с Западом, типа, Россия и США сражаются на поле Украины), и при этом добиваться снятия санкций; 3). продвигать мантру об "обном народе"/"братских народах", а по факту - обездвижить Украину в ее движении в ЕС и НАТО (как вариант - через федерализацию). Сколько раз я наблюдала, как на рос эфирах пытались "впаривать" пропагандистские штампы через самые разные способы - от агрессивных до абсурдных (типа, того, что Бандера по первому образованию агроном, а значит - заговор Заада и бандеровцев, с целью "вытравить" все славянское население через ГМОпродукцию зрел еще тогда). И когда, несмотря на колоссальные ресурсы и усилия, Россия все равно проиграла информационную войну в мире, когда маховик международных судов и санкций против РФ запущен, теперь она пытается сделать заход через Украину изнутри. А затем - действуя через Украину - и снять с себя санкции/выйти из судов в целом с наименьшими потерями.

рашка

У НСЖУ засудили ідею телемосту NewsOne з "Росією 24"

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) засуджує можливе проведення телемосту українським телеканалом NewsOne та державним пропагандистським телеканалом "Россия24" країни-агресора.

У НСЖУ засудили ідею телемосту NewsOne з

"Наша позиція однозначна - «російські ЗМІ несуть пряму відповідальність за розпалювання ворожнечі та поширення інформаційної пропаганди, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні» (цитата із заяви Правління НСЖУ, квітень 2018). Ми готові захищати широкі права українських журналістів та українських ЗМІ, водночас обурливою є пряма співпраця із російським пропагандистським телеканалом", - повідомив у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Він закликав колектив телеканалу NewsOne дотримуватися чинного законодавства та норм медіарегулювання, які забороняють трансляцію в українському ефірі російських телеканалів.
Collapse )

ПОГОВОРИТИ КАЖЕТЕ?


ПОГОВОРИТИ КАЖЕТЕ?

Про піднаготну телемосту між російським пропагандиським каналом "Россия24" і медведчуковським "NewsOne" мені зрозуміло все. Це - російська піар-акція на користь партії Медведчука-Бойка. Це сигнал Москви про те, що "гаспадін назначіл любімой женой" саме цих гавриків. Всі інші - несправжні.

Але. Москва подаватиме це як телемост з Україною, а не з окремими кремлезбодженими її громадянами. І як частка цієї самої України, я - проти. Я знаю як Москва обстрілювала в липні-серпні 14-го КПП Новоазовськ біля Маріуполя - там були хлопці з нашого добровольчого загону. Я бачив людей, чиє життя Москва зруйнувала, в'їхавши в їхнє життя на танках, з галасливими гуками чеченців і самогонно-часничною відрижкою російських "відпускників". Я бачив у що перетворилися будинки на околиці Авдієвки, і як діти прильоти снарадів на звук знають краще за деяких контрактників ДШВ. Я бачив очі наших громадян, які проїзджають КПВВ від сепарів до нас, аби у нас отримати гроші соціалки, і... від'їстися.

Розумієте, я не спілкуюся з людиною, яка поривалася мене побити - я роблю все можливе, аби така людина до мене не наближалася. Я можу спілкуватися з крадієм і убивцею - але тільки у залі суду, де він - підсудний. Інших форматів спілкування я не бачу.

Росія - країна-крадій, яка вкрала у України території. Крим, окремі райони Донбасу.
Росія - країна-агресор, яка убила тисячі наших громадян і ще більшій їх кількості зламала життя, і ще - дитинство.
Росія - країна-пірат, яка напала на українські кораблі у міжнародних водах і захопила наших моряків.
Росія - країна-терорист, на руках якої загиблі ні в чому не повинні пасажири нещасного малайзійського Боїнга.
Росія - країна-божевільна, отруєна великодержавним шовінізмом, і фантомними болями по давно здохлій імперії. Через що вона сама потрепає від власних проблем, але кидає нові й нові ресурси аби роздушити нас. Бо ми для неї - "помилка історії". Не нація. Не країна.

Я не знаю про що говорити з такою країною - до її одужання, до виправлення всього, що вона наробила та до її каяття. Я - проти. Тому я прийду. Я протестуватиму.

І вас закликаю.

99 уйди сам.

НЕЗАМУТНЕНІСТЬ

НЕЗАМУТНЕНІСТЬ

(https://lenta-ua.dreamwidth.org/948165.html)

Бувають такі розмови, які ведеш ліниво, відповідаєш, бо питають. Попросити б, щоб заткнулись, не можна, образяться.
- Ой, як ви засмагли. На морі були?
- Так, на морі.
- Довго були?
- Та ні. Заскочили ненадовго. Туди й назад.
- А на якому, Чорному чи Азовському?
- Азовське.
- Дорого відпочивали?
- Та ні. Дорога завжди виходить дорого, а на самому морі недорого. – хмикаю я.
- А де? Скажіть, бо я збираюсь, скоро відпустка, не знаю ще, куди їхати.
- Та вам там не сподобається.
- Та ви скажіть. Я колекціоную відгуки про різні курорти. Ви ж на курорті були?
- Певною мірою.
- То як називається?
- Широкіно.
- О, я щось чула. Кажуть, хороший курорт.
зітхаю…
- А людей багато?
- Малувато. Хотілось би більше. – вже з посмішкою дивлюсь на цю незамутненість.

... нічого не розумію. Вона ж знає мене, розуміє, з ким говорить.

- А я люблю, коли мало людей на морі. Я мрію знайти такий курорт, де взагалі немає відпочиваючих. Лише море і я.
- О, то вам туди, точно. – вже одкровенно насміхаюсь.
- А море там яке? Глибоке, мілке?
- Мілке. Кажуть, можна йти і йти, доки натрапиш на глибину.
- Кажуть? А ви ж купались?
- Та що я, ідіотка, в тому морі купатись?
… а мабуть, таки ідіотка. Санді й Рітка колись стрибнули в те море, зовсім вже нічим було дихати, сорок в тіні. А я ж дозволила, певно таки ідіотка. Правда, супроводжуючі дозволили. І теж наче не ідіоти. Скучили, понімаєш, за дівчатами в купальниках. Потім огребли всі. Особливо коли Рітка знайшла ВОГ на пляжі, та й відкинула його вбік.
- Та що я, ідіотка, в тому морі купатись? – замислено говорю я.
- Ха-ха-ха! А я люблю Азовське. Канєшно, я знаю таких людей, для яких це море і не море. Ви, мабуть, теж любитель Чорного.
- О, так…
... як ми збирались, як стягувались грошима на ті дрібні поїздки в Крим. Хоч ненадовго, хоча б на пару днів. Показати дітям справжнє море. Аж доки діти не зросли та й самі не почали туди гасати.
Давно.
Колись…
- Корочє. Якщо там неглибоко, і мало людей, їду туди! Порожній пляж, це ж моя мрія! Підкажете, де там зупинитись?
- Та де завгодно. Вільних маєтків повно. – кажу, уважно вглядаючись в обличчя, мені все здається, що співрозмовниця зі мною жартує, підхопивши звичні наші волонтерські жарти щодо Широкіно.
Ні, не жартує. Сучасна україномовна жінка, молода, але не юна, дивиться новини зрідка по телебаченню. Щось там читає. Не розумію.
- То як туди дістатись? – вся у очікуванні, я думаю, порожні пляжі, лише ти і море, рай на землі.
- Через військкомат. – кажу я.
- Не поняла! – натикається зрештою вона на мій погляд.
- Йдете у військкомат, підписуєте контракт, починаєте служити на фронті, очікуєте ротації саме в Широкіно, і ось вам, довгий порожній пляж. А тільки прогулюватись ним не завжди безпечно. Можна нарватись на міну.
- Ееееее…
- А людей там майже зовсім і нема, з людей там лише військові. Усіх цивільних евакуювали з Широкіно ще у п’ятнадцятому році.
- Аааааа… ви про ето…
- Так, я про ето. І я вам дивуюсь. Невже ви не відслідковуєте історію нашої війни?
Здається, я її таки послала.
Я мало що вмію робити в цьому житті, але вишукано послати я точно вмію, послані жалілись не раз:
- І нічого ж образливого не сказала. А послала.

А ось ще одна розмова.
- Мені сказали, що ви волонтер. Так, да?
- Саме так.
- І ви буваєте на фронті, правда?
- Правда. Чому вас цікавить фронт? У вас хтось там?
- Ну, друг. Я б йому допомогла, але останнім часом він чомусь не виходить на зв’язок.
- Який підрозділ?
- Я не знаю підрозділ. Я тільки знаю, де він служить, він говорив, зараз згадаю. А, Іловайськ!
- Кхе-кхе-кхе……
- Ой, вам погано? Водички?
- Та ні, просто закашлялась. Точно Іловайськ?
- Точно. Зараз подивлюсь у повідомленнях. О, ні. Він був у Іловайську, а потім їх перевели у Єленовку.
- Давно?
- В смислі?
- Давно перевели?
- Та ось кілька місяців тому, і потім він вже не виходив на зв’язок. Так я думаю, може, йому чимось допомогти?
- Це ваш близький друг?
- Та ні. Просто друг сім’ї, колись дружили сім’ями, потім він розвівся з дружиною, перевіз дочку до Москви, а сам пішов служити. То, може, ви можете взнати, що з ним і чому він не виходить на зв’язок?
- Взнати це складно. Але я можу зробити для вас інше.
- О, дякую…
- Я можу подзвонити певним людям на фронт, і попросити їх зробити так, щоб ваш друг якомога довше не міг виходити на зв’язок. В ідеалі – щоб він ніколи не міг вже вийти на зв’язок.
- О! А! Тобто? – здається, в цій гарненькій голівці закрутились якісь думки.
Сучасна молода жінка, україномовна. Іноді навіть дивиться новини, цікавиться фронтом.
- Тобто, ваш друг поїхав служити до ДНР, а може, й до російських військ. Там добре платять за це. Бо Іловайськ, а також Єлєнівку окупували ще п’ять років тому. І всі війська, які там зараз стоять, є російськими військами. Або бандами ДНР.
- Ой… - жахається вона нарешті. – Це точно?
- Точніше не буває. – вже регочу я. – І все, що ви можете, це забути про свого друга. В ідеалі, віднести його дані до СБУ. Хоча толку, там таких даних вагон і маленький возик.
- А я ж все думаю, і чому він дочку відправив до Москви. А он воно як. – починає нарешті мислити ця ясна незамутненість.
- І знаєте, я не розумію ось чого. Ви ж дивитесь телевізор. Ви ж, мабуть, чули про Іловайську трагедію. Чули?
- Так, чула, але ж я думала…
- Не знаю, що ви там думали, але НЕ ЗНАТИ хоча б основних віх нашої війни в наш час злочинно.
Здається, я її таки послала.

… як ми кричали, як ми писали, як говорили ми про це!
На кожному інтерв’ю, у постах через один, аж нам вже зауваження робили – ну, що ви, мовляв, все про одне та про одне. Розкажіть краще щось цікавеньке.
А ми говорили, знову й знову:
- Країна не знає про свою війну. Країну відгородили від війни і продовжують відгороджувати. Країна мусить взнати про свою війну. Через біл-борди в оцих мирних містах, це найперше. Щоб кожен, їдучи маршруткою, метро, таксі чи на своїй машині, натикався поглядом на руїни і написи на бордах «Це Широкіно. Це зробив російський мир», «Це Авдіївка. Це приніс «рускій мір», «Це госпіталь. Оці інваліди у візочках, це приніс «руській мір» І тоді, й лише тоді, хоч щось почне вертітись у головах цієї незамутненості!
- Ми проти. – відповідали нам. – Ви самі маєте ПТСР, і хочете внести його в країну? А ви не подумали, що буде, коли дитина наткнеться поглядом на цей біл-борд? А вагітна?
- Нічого страшного з дітьми не станеться, хіба будуть трохи краще розуміти навколишній світ і знати про те, що точиться у їх країнах. Наші діти ростуть у цьому, і нічого, лише гартуються.
Але зручніше було саме так – відгородити країну від фронту.
Не лякати країну війною (читай – це ж електорат, а раптом забунтує, Майдана нам не вистачало)
Забезпечити лакшері-війну, коли наче вона і є, а начебто і мир, і ти диви, який багатий мир в цій Україні, до ресторанів люди черги займають!
Так. Було. Зручніше.

Тоді якого чорта вас дивує оцей телеміст «А поговорить?»
Якого чорта вас дивує, що Медведчук зкуповує телеканали і починає там віщати про «рускій мір» - той самий Медведчук, якого б мали посадити надовго, якби у нас, звичайно, СБУ працювала над тим, чим мусить займатись СБУ.
Якого чорта вас це все дивує – адже усе це є лише наслідком політики, яка точилась в нас протягом всієї війни?

… Ньюзван треба пікетувати. І пікетувати суворо.
Бо знову, коли держава не справляється з таким нескладним завданням, як інформаційна політика (а держава не справляється не сьогодні й не вчора, а ПРОТЯГОМ ВСИХ РОКІВ ВІЙНИ!) – на сцену знов виходять ті самі.
Ті, хто свого часу прогнав Януковича.
Ті, хто пройшов фронти і повернувся з них.
Ті, хто ще не повернувся.
Ті, хто ось нещодавно легким порухом руки вирішив надскладну дилему Клюєв-Шарій.
Ті, кого різали, розстрілювали, обливали кислотою усі минулі п’ять років.
**ать, знову ми?
Так.

Але дивуватись мосту «Надо поговорить» смішно. Ваш подив з цього приводу нагадує мені святу незамутненість моїх недавніх співрозмовників.
Не треба незамутненості. Не треба оцієї бездумної простоти. Вона гірше злодійства, вона гірше за все.
Не бійтесь виховувати людей. Іноді навіть через копняки. Іноді навіть через посил.

(фото взято з інтернету. перепрошую у авторів, готовва вказати ваше авторство)







https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2393123487415005

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.

This entry was originally posted at https://argument-q.dreamwidth.org/111259.html. Please comment there using OpenID.